Комплексний аналіз ґрунту

Комплексний аналіз ґрунту, включає визначення основних і додаткових агрохімічних параметрів (кислотність ґрунту, органічна речовина, зміст доступних форм азоту, фосфору, калію, мікроелементів, сірки, електропровідність, механічний склад ґрунту) для з’ясування потенціалу ґрунту і оптимізації мінерального живлення рослин.

Кислотність ґрунтового розчину

Знаючи кислотність ґрунтового розчину можна підібрати культури, які прекрасно почуватимуть себе в цих умовах питання меліорації земель теж неможливо вирішити без визначення цього параметру. Виходячи з потреб культури, за допомогою добрив, можна коригувати кислотність ґрунту. Доступність рослинам фосфору і мікроелементів так само безпосередньо залежить від кислотності ґрунту.

Вміст органічної речовини

Вміст органічної речовини – має велике значення для родючості ґрунту і живлення рослин. Вміст його в ґрунтах коливається від 1-3% до 8-10% (у чорноземах). У органічній речовині знаходиться основний запас азоту, тому ґрунти що містять більше органічної речовини, відрізняються і великою кількістю азоту. До його складу входять також сірка і фосфор. При мінералізації органічної речовини азот, фосфор і сірка переходять в доступну для рослин мінеральну форму.

Основні елементи живлення рослин

Сполуки азоту, фосфору і калію є основними елементами живлення рослин, споживання яких відбувається у великих кількостях. Знаючи вміст цих елементів в ґрунті, ми можемо точно визначити кількість їх внесення при недоліку або скоротити витрати на застосування основних добрив при їх надлишку. Це і дозволить нам не порушувати тонкий баланс елементів живлення в ґрунті.

Кондуктометрія

Кондуктометрія (вміст обмінних солей). Параметр, який показує загальну засоленість ґрунту, і якщо вона виходить за межі оптимальних параметрів, це може привести до загибелі рослин на цій ділянці. Від концентрації розчинених речовин залежать осмотичний тиск ґрунтового розчину і поглинання води корінням рослин. На засолених ґрунтах з великим осмотичним тиском поглинання води рослинами утруднюється.

Вміст мікроелементів

Деяким агрономам здається, що визначення в ґрунті змісту мікроелементів це зайве. Але це помилкова думка! Мікроелементи – це головний чинник в отриманні високого урожаю хорошої якості. Цинк, залізо, мідь, марганець, кобальт, бор і молібден – це каталізатори біохімічних процесів. Вони відповідають за побудову ферментних систем і використання рослинами основних елементів живлення. Мікроелементи можуть виступати ‘ліками’ при порушенні живлення рослин або поразки їх хворобами. Рослини по-різному відносяться до споживання мікроелементів, розрізняють культури активного винесення мікроелементів (овочеві культури на зрошуванні), середнього винесення – коренеплоди, овочі, і низького винесення – польові зернові культури.

Кальцій і магній

Невід’ємні параметри агрохімічного аналізу ґрунту. Їх надлишок або недолік в ґрунті так само негативно впливає на вміст і доступність фосфатів і сульфатів для рослин. Тому за цими параметрами треба стежити і коригувати їх.

Сірка (сульфат-іон)

Споживання сірки рослиною йде в меншій кількості, ніж азоту, фосфору і калію, проте вона дуже важлива для формування високого урожаю. Сірка знаходитися в тісному зв’язку з азотом, оскільки обидва ці елементи потрібно для формування білків в рослинах. Потреба в сірці таких культур як рапс, соя, соняшник дуже висока.

Тестура ґрунту

Текстура ґрунту (гранулометричний склад) – співвідношення піску, глини і мулу в ґрунті. Визначення цього параметра допомагає скоректувати дози внесення мінеральних добрив на різних ґрунтах. Піщані ґрунти відрізняються низьким змістом елементів живлення що обумовлене їх вимиванням водою в глибші шари, тому нерідко на таких ґрунтах рекомендують підвищені дози добрив і дробове їх внесення.

Суглинні ґрунти

Суглинні ґрунти – оптимальні ґрунти для вирощування культур. Елементи живлення легкодоступні рослинам і дози коригуються тільки виходячи з технології обробітку (при зрошуванні).

глиністі ґрунти

Глинисті ґрунти містять велику кількість мулкої фракції, у зв’язку з цим вони багатше елементами живлення, чим піщані і супіщані. На цих ґрунтах ускладнена водо- і повітропроникність, коріння знаходиться близько до поверхні, тому коригування доз добрив йде в меншу сторону, щоб не привести до надлишку мінеральних речовин в зоні коріння.

Отже, текстура ґрунту значно впливає на склад і властивості ґрунту, а також потребу і засвоєння елементів живлення рослинами.

Висновки

Роблячи висновки з усього вище сказаного, приходимо до того, що для отримання високого урожаю відмінної якості не можна обмежуватися загальними рекомендаціями, тим більше, зараз, маючи досвід і можливості використання нових технологій.

Не можна перегодовувати або недогодовувати рослини, це призводить до виснаження або засолення ґрунтів, зниженню врожаю і його якості, необґрунтованому збільшенню витрат на виробництво продукції. Тільки при оптимальному мінеральному живленні ми отримуємо високі врожаї відмінної якості, і не лише зберігаємо родючість ґрунту, але і підвищуємо її.

Для досягнення таких високих результатів і потрібний комплексний аналіз ґрунту, на основі якого, з урахуванням потреби культури і властивостей ґрунту можна розрахувати внесення усіх елементів живлення в оптимальній кількості для рослин.

Проведення комплексного аналізу ґрунту сьогодні є оптимальним рішенням проблеми зниження витрат при виробництві сільськогосподарської продукції як для невеликих фермерських господарств які не мають можливості купувати мінеральні добрива у великій кількості, так і для великих виробників. Це досягається точним і обґрунтованим внесенням добрив, а так само можливістю планування витрат.