Азотні добрива – використовуйте розумно!

Норма азоту

Азотні добрива потрібні для отримання найбільших врожаїв для більшості культур. Найвигідніша норма азоту для кожного поля залежить від кількох факторів, включаючи:

• вміст нітратної форми азоту на даному полі
• минулорічну культуру (попередник)
• внесення органічних добрив
• прогнозована врожайність вирощуваної культури
• кількість нітратів у зрошувальній воді
• своєчасність внесення добрив

Ефективне використання азотних добрив корисно для збереження енергії та захисту ґрунтових вод. На кожні 100 фунтів (45 кг) азоту, внесених у ґрунт, в середньому використовується 19 галонів (72 л) дизельного палива. Щоб ефективно використовувати енергію, застосовуйте правильну норму азоту.

Вимивання азоту

Університет Небраски простежив рух нітратів на глибину понад 40 футів (12 м) у кількох місцях. В одному з експериментів, щороку на суглинках застосовували норму 200 фунтів (91 кг) азоту. Після восьми років застосування азоту, відбирались зразки ґрунту для аналізу з глибини 40 футів (12 м). Контрольна ділянка (ділянка без внесення) містила 0,9 ppm (мг/кг) нітратів на глибині 40 футів (12 м), тоді як оброблена азотом ділянка містила 2,1 ppm (мг/кг) нітратів на тій же глибині. Цей експеримент демонструє, що виробники повинні використовувати всі ґрунтові джерела азоту, щоб застосований азот використовувався ефективно і не втрачався при вимиванні.

Потреба в азоті

Потреба в азоті для рослинництва напряму залежить від культури та її врожайності. Кукурудза потребує приблизно 1,1 фунта (500 г) азоту на бушель (25 кг) для вирощування рослини та отримання зерна. Якщо зібрати зерно, а стебла та листя повернути в ґрунт, то приблизно дві третини азоту видалиться з поля. Азот у стеблах та листях повернеться в ґрунт у вигляді органічного азоту. Нітрат, що залишився від попереднього внесення добрив, можна виміряти за допомогою лабораторного аналізу. Цей нітрат буде використовуватися для регулювання норми азотних добрив для наступної культури. Для правильної оцінки вмісту нітратного азоту у ґрунті слід провести аналіз зразків відібраних із верхніх 8 дюймів (20 см) ґрунту та інколи з глибини 8-36 дюймів (20-90 см).

Забезпечення азотом покривними культурами

Бобові (соя, квасоля, люцерна, конюшина та деякі інші покривні культури) також забезпечують азотом наступну культуру. Дослідження з Айови, Небраски та Канзасу показали, що вирощування сої, як культури-попередника може давати близько 40-50 фунтів (20-25 кг) азоту на акр (0,4 га). Крім того, вирощування кукурудзи після сої дає гарну прибавку врожайності (в порівнянні з кукурудзою після кукурудзи). Люцерна може залишити після себе близько 100 фунтів (45 кг) азоту для наступної культури, конюшина – близько 70 фунтів (30 кг) азоту. Весь цей азот, шо залишається у ґрунті після бобових, слід відняти від рекомендації азотних добрив під наступну культуру.

Вода для зрошування

Вода для поливу також може бути джерелом нітратного азоту. Але завжди слід перевіряти таку воду на вміст нітратів, для коректного використання цього джерела азоту.

Університет Небраски відбирав зразки ґрунту після зрошування для виявлення нітратів і виявив, що зрошувані поля в середньому містять близько 65 фунтів (29 кг) нітратного азоту в 1983 році (початок експерименту) і до 90 фунтів (41 кг) азоту в 1987 році (кінець експерименту). На всіх зрошуваних полях врожайність дорівнювала або перевищувала врожайність полів без зрощування.

Вилуговування нітратів

Вилуговування (вимивання) нітратів відбувається тоді, коли вода рухається глибше того місця де розташовується коренева зона рослин. Джерелами вимивання є природні дощі та зрошувальна вода. Необхідно дотримуватися правильного планування зрошення, щоб запобігти вимиванню під час вегетації. Дощі протягом осені та весни спричиняють більшість проблем з вимиванням. Кількість вилуговування залежить від здатності ґрунту зберігати воду та від кількості води, яка тече через ґрунт.

Формула для оцінки втрат на вимивання: ? = ?/?? х ???, де d – глибина вимивання нітратів (см); Pv – ємність ґрунту; a – кількість вимивної води (см).

Для прикладу порівняємо вимивання при ємності ґрунту 46% (суглинок) та при 22% (пісок). Кількість вимивної води, що рухається через кореневу зону – 10 дюймів (25 см). В цьому випадку глибина вимивання нітратів буде 22 дюйма (56 см) суглинку та 45 дюймів (114 см) у піску. Ці розрахунки ілюструють проблему вимивання нітратів у піщаних ґрунтах.

Норми внесення азоту

Норми внесення азоту повинні регулюватися для кожного конкретного випадку. Застосування азоту ранньою весною або пізньою осінню допустимо лише для суглинкових ґрунтів, але ніяк не для піщаних. Для сильно піщаних ґрунтів більшу частину азоту потрібно вносити протягом вегетації та/або через зрошувальну систему. Стартове добриво, розміщене на 2-3 дюйми (5-8 см) збоку від насіння, повинно містити 20-30 фунтів (9-14 кг) азоту для піщаних ґрунтів. 20-40 фунтів (9-18 кг) азоту також можна застосувати при обробці гербіцидом.

Дана стаття основана на інформації люб’язно наданій лабораторією Ward Laboratories, Inc.