Сечовина та процес амоніфікації

Сечовина або карбамід (NH₂)₂CO – біла кристалічна тверда речовина, що містить 46 % азоту. У сільському господарстві сечовина використовується як мінеральне азотне добриво. Сечовина містить високу концентрацію азоту, що сприяє зростанню рослин і підвищує врожайність. Також, вона може бути використана як кормова добавка для тварин.

Сечовину вносять у ґрунт у вигляді твердої речовини (гранул) або у вигляді розчину, залежно від потреб культури і методів внесення добрива. Після внесення в ґрунт, сечовина піддається хімічному розкладу внаслідок дії бактерій, що призводить до утворення іону амонію (NH₄⁺). Цей процес називається амоніфікацією. Завдяки ферменту уреази, а також при наявності невеликої кількості ґрунтової вологи, сечовина гідролізується та перетворюється на іон амонію (NH₄⁺) і вуглекислий газ (CO₂):

(NH₂)₂CO + 2H₂O + уреаза → 2NH₄+ + CO₂↑

Швидкість амоніфікації залежить від вологості ґрунту, температури, рівню кислотності та наявності бактерій, які здатні розкладати сечовину. У вологому ґрунті бактерії активніше працюють, тому амоніфікація відбувається швидше.

Однак, якщо ґрунт стане занадто вологим, це може призвести до втрати азоту. Тому, важливо зберігати оптимальну вологість ґрунту для забезпечення ефективного використання сечовини та запобігання втратам азоту.

При розчинені гранул сечовини створюється зона високої концентрації аміаку та підвищеного рівня pH. Ця зона може бути токсичною для насіння та паростків молодих рослин, тому її слід уникати. Зазвичай, ця токсична зона нейтралізується протягом кількох днів. Після нейтралізації цієї зони, рослини можуть ефективно використовувати азот, який був внесений у вигляді сечовини.